« Син і мати | Главная | Как знать мне »
До тебе, Кобзарю, слово моє – етюди
Автор: admin | 23 Июнь 2009
УКРАЇНА
Коли я мовлю “Україна”,
Це слово сяє в серці, як зоря.
Вона, моя красуня – Батьківщина,
Велика, рідна мати Кобзаря.
Вона його на світ благословила,
Вогнем любові душу сповила,
Правдивих слів дала могутнью силу,
І меч борця нескорений дала.
Щоб він поніс в життя її надії,
Її красу і біль її страждань,
Щоб він їх вилив в думи золотії,
В бурхливе море мрій і сподівань.
Народний син, не тягся до паноти,
Не нюхав з ними ніжного вина.
- Глибокий ківш образи і гіркоти
Без каяття ним випито до дна.
Не став на позолочені пороги,
Ханжам лукавим руку не подав.
- Шлях боротьби крізь муки і тривоги
На все життя поет собі обрав.
Коли я мовлю “Україна”,
Воно прекрасне й чисте, без прикрас.
Моя кохана, світла Батьківщина,
Це та Земля, яку любив Тарас.
Кузьменко М.Ф.
Темы: Кузьменко М.Ф. | Ваш отзыв »