Образа
23 Июнь 2009(Григорію Кривді)
Мене обпекла одразу
Гірка, як полин образа.
Зірвала сльозу, як колос.
До хрипу здавила голос.
Стверділі поштовхи серця
Загупали в скронях глухо.
Здавалося… – краще вмерти,
Здавалось – не хватить духу.
Та в згадці про цю “науку”
Я серцю не дам стогнати,
Візьму своє серце в руки
І знову почну співати.
Нехай хоч щемить, хоч плаче,
Я ту відшукаю силу,
Яка б мою біль невдачі
Промінням живим гасила.
І я [...]