Поэзия души » Родная сторона

Мой Донецк

admin — Tue, 23 Jun 2009 11:40:45 +0000

В моем Донецке небо голубое,
Оно светло-вветло, как бирюза.
Иду я с Солнцем улицей-рекою,
Подняв к нему влюбленные глаза.

Я тысячи таких влюбленных взглядов
Читаю на прекрасном полотне.
Но я люблю ходить с тобою рядом
И с сердцем говорить наедине.

Здесь все мое, знакомое, родное.
Но восхищаться я не устою,
Я каждый день приветствуюсь с тобою
И каждый раз тебя не узнаю.

Здесь жизнь кипит и к новому стремится
В труде, в дерзаньи, в подвигах людей,
И даже крылья светлых площадей
Простерлись вширь,как взлет красивой птицы.

За строем строй высотных корпусов,
И шахтных звезд над ними силуэты.
А всех цветов, и песен, и стихов
Не сосчитать Вам, пылкие поэты.

Мой славный город, ты в моей крови,
И мне тобою век не надивиться,
Моя родная, дивная столица
Моей мечты, и жизни, и любви!

Кузьменко М.Ф.

Ялтинские россыпи

admin — Tue, 23 Jun 2009 11:35:30 +0000

Солнечный Крым, горный, скалистый.
Ялтинский берег яркий, лучистый .
Белый корабль стал у причала.
Здесь и меня море встречало…

Взор мой манили водные дебри
В синем заливе вид на Ай-Петри.
Мыс, уходящий в дальнее море,
И катера на волнистом просторе.

Кузьменко М.Ф.

Три цвета

admin — Tue, 23 Jun 2009 11:13:06 +0000

Три цвета май раскрыл передо мной:
Зеленый, красный цвет и голубой,
Зеленый цвет – наряд самой весны,
А красный цвет- цвет звезд моей страны.
Но пусть боготворит над всей землей
Цвет мира – ясный, чистый, голубой!

Кузьменко М.Ф.

Земля донецька

admin — Tue, 23 Jun 2009 10:22:08 +0000

Це ти мені силу дала,
Це ти в моїм серці вогонь
запалила,
Земля моя рідна, Донеччина мила,
Джерело життя і тепла.

Дивлюся в ясну голубінь,
Де зорі звисають спокійні та чисті.
Зросло моє серце в шахтарському
місті,
Як корінь, що прагне в глибінь.

Дзвенять твої ночі і дні,
Шахтарським комбайном піснями зухвалими.
Потужних мартенів і домен загравами,
Що сяйвом горять вдалині.

А далі поля і гаї,
І чисте джерело, що зветься криницею.
Дзвенять твої ниви тугою пшеницею.
І ви, ці простори – мої.

І пісня, що тихо луна,
Що десь в глибині, наче музика ллється.
І сонце, що сріблом до мене сміється,
- Це ти, золота сторона.

Я пісню в світи понесу,
І житиму стільки – про тебе співатиму,
Всім серцем кохаю – всім серцем кохатиму
За велич твою і красу.

За те, що ти силу дала,
За те, що ти серце вогнем запалила.
Земля моя рідна, Донеччина мила,
Джерело життя і тепла. 60-роки

Кузьменко М.Ф.

Донецька сторона

admin — Tue, 23 Jun 2009 09:55:45 +0000

Народилась моя пісня трудова,
Над землею полетять її слова.
Полетить народна слава,
Молода і величава,
Аж до Києва, до хвиля Дніпрова.

Хай послухає бурхлива сивина,
Як до сонця лине пісня чарівна,
Що для серця наймиліша,
Що для серця найрідніша
Світла, сонячна, донецька сторона.

Ти пливи моя мелодія, пливи
До радянської столиці, до Москви.
Розкажи про шахти – зорі,
Наші ниви неозорі,
І струною золотою оживи.

Хай послухає Москва, моя весна,
Як до сонця лине пісня чарівна,
Що для серця наймиліша,
Що для серця найрідніша
Світла, сонячна, донецька сторона.

В синім небі океану глибина,
Труд, як пісня, і дзвінка, і голосна.
Що для серця наймиліша,
Що для серця найрідніша
Світла, сонячна, донецька сторона.

Кузьменко М.Ф.

Заспівай мені пісню

admin — Tue, 23 Jun 2009 09:53:28 +0000

Заспівай мені пісню – про що, я не знаю.
Ти знайди в ній правдиві, та щирі слова
Про роки молодії,
Про загублені мрії,
І що в серці ще тміє надія жива.

Заспівай мені пісню глибоку та чисту,
Що немає до юності знов вороття,
Про мою Батьківщину,
Дорогу Україну
Що минає єдине, коротке життя.

Заспівай мені пісню, яку я ще не знала,
Щоб вона сколихнула мене, як гроза.
Так, щоб серце згадало,
А душа заридала.
І щоб тихо з очей покотилась сльоза. вересень 2000р.

Кузьменко М.Ф.